Portal:Uk

From Touhou Patch Center
Jump to: navigation, search

Th06Th07Th08Th09Th10Th11Th12Th13Th14Th15
Th095Th125Th128Th143HardcodedHardcoded ASCIIMusic titles (у iнтерфейсi перекладу)
Patch:Lang_uk (строки STB, DS, ISC, шрифти)

Recent changes

16 September 2017

     18:06Th16/Marisa's Extra/uk ‎(diff; hist; +2) ‎    ‎AwipkaShow user links ‎ ‎

9 September 2017

    16:59Th16/Aya's Scenario/uk ‎(7 changes; hist; +562) ‎    ‎[Awipka‎×7]

5 September 2017

    05:20Th16/Aya's Scenario/uk ‎(14 changes; hist; +892) ‎    ‎[Awipka‎×14]
    05:08Th16/Cirno's Extra/uk ‎(5 changes; hist; +1) ‎    ‎[Awipka‎×5]
     05:05Th16/Marisa's Extra/uk ‎(diff; hist; 0) ‎    ‎AwipkaShow user links ‎ ‎

26 August 2017

    18:22Th16/Marisa's Endings/uk ‎(5 changes; hist; +271) ‎    ‎[Awipka‎×5]

21 August 2017

N   17:29Th16/Marisa's Endings/uk ‎(3 changes; hist; +2,538) ‎    ‎[Awipka‎×3]
    17:03Th16/Images/uk ‎(15 changes; hist; +19) ‎    ‎[Tramfan‎×15]
     08:33Th16/Marisa's Scenario/uk ‎(diff; hist; +9) ‎    ‎TramfanShow user links ‎ ‎
    08:33Th16/Cirno's Scenario/uk ‎(5 changes; hist; +338) ‎    ‎[Tramfan‎×5]

20 August 2017

    17:47Th16/Marisa's Extra/uk ‎(3 changes; hist; +283) ‎    ‎[Tramfan‎×3]
    17:45Th16/Marisa's Scenario/uk ‎(2 changes; hist; +254) ‎    ‎[Tramfan‎×2]

19 August 2017

    13:31Th16/Marisa's Extra/uk ‎(63 changes; hist; +5,162) ‎    ‎[Awipka‎×63]
    13:09Th16/Marisa's Scenario/uk ‎(30 changes; hist; +2,356) ‎    ‎[Awipka‎×30]

18 August 2017

    18:18Th16/Images/uk ‎(65 changes; hist; +103) ‎    ‎[Tramfan‎×65]
    10:40Th16/Marisa's Scenario/uk ‎(38 changes; hist; +2,886) ‎    ‎[Tramfan‎×6; Awipka‎×32]
     09:50Th128/Images/uk ‎(diff; hist; -2,520) ‎    ‎TramfanShow user links ‎ ‎
    09:46Hardcoded ASCII strings/uk ‎(9 changes; hist; +111) ‎    ‎[Tramfan‎×9]
  m  05:40Th16/Reimu's Scenario/uk ‎(diff; hist; +2) ‎    ‎AwipkaShow user links ‎ ‎

17 August 2017

    17:57Th16/Marisa's Scenario/uk ‎(42 changes; hist; +2,876) ‎    ‎[Awipka‎×42]
N   15:05Th16/Reimu's Extra/uk ‎(89 changes; hist; +10,652) ‎    ‎[Tramfan‎×89]
    13:14Th16/Reimu's Scenario/uk ‎(55 changes; hist; +3,957) ‎    ‎[Tramfan‎×55]
    11:37Th16/Cirno's Endings/uk ‎(45 changes; hist; +3,803) ‎    ‎[BanWiz‎×45]


Проект перекладу Touhou українською

AbstractCactus Icon 02.pngПро проект

bookBlack.png Читайте Tutorial і долучайтесь.

Gnome-dev-zipdisk.svg Завантаження патчу

discord-logo.png Конференція у Discord

touhouwiki.png Українська ТохоВікі touhouwiki.png

Завершено переклад:


В даний час перекладається:

Новини

  • . . .

Інформація

  • Щоб відкоментувати строку перекладу, можна писати

|note=Коментар у кінці блоку перекладу.

  • Графіка і текстові правки не завжди оновлюються відразу.

Статус

Користуйтесь Мовною статистикою!

Сюжет

Графіка

Музика

Akyuu Headphones.png Назви музичних тем переклад

Назви ігор

Гра Японська Транскрипція Українська Текст Графіка
th01 東方靈異伝 Тохо Рейіден
th02 東方封魔録 Тохо Фумароку
th03 東方夢時空 Тохо Юмедзіку
th04 東方幻想郷 Тохо Ґенсокьо
th05 東方怪綺談 Тохо Каікідан
th06 東方紅魔郷
Icon th07.png TH07 東方妖々夢 Тохо Йойому Зачарований східний сон 100% 100%
Icon th08.png TH08 東方永夜抄
Icon th09.png TH09 東方花映塚 Тохо Каейдзука Східний курган квіткових віддзеркалень
th095 東方文花帖
Icon th10.png TH10 東方風神録 Тохо Фудзінроку Хроніки східної богині вітру
Icon th11.png TH11 東方地霊殿 Тохо Тірейден Східний палац земних духів 15% 100%
Icon th12.png TH12 東方星蓮船 Тохо Сейренсен Східний корабель зоряного лотоса
th125 ダブルスポイラー ~ 東方文花帖
Icon th128.png TH12.8 妖精大戦争 Йосей Дайсенсо Велика війна фей 100% 100%
Icon th13.png TH13 東方神霊廟 Тохо Сінрейбьо Східний мавзолей божественних духів
Icon th14.png TH14 東方輝針城 Тохо Кісіндзьо Східний замок сяючих голок 11% 0%
Icon th143.png TH14.3 弾幕アマノジャク Данмаку Аманодзяку
Icon th15.png TH15 東方紺珠伝 Тохо Кандзюден Східна легенда про пурпуровий самоцвіт 100% 100%
Icon th16.png TH16 東方天空璋 Тохо Тенкусьо Нефритовий скіпетр східного неба 100% (Демо) Демо

Система Коваленко

Основна стаття: Вікіпедія — Кирилізація японської мови

Система японсько-української практичної транскрипції за Коваленком О. (2012). Складена на основі порівняльного аналізу фонематичних та фонетичних систем японської та української мов. На відміну від інших систем спирається на результати досліджень японських мовознавців 2-ї половини ХХ – початку ХХІ ст.

あ / ア]  а い / イ   і う / ウ   у え / エ   е お / オ   о  
か / カ   ка き / キ   кі く / ク   ку け / ケ   ке こ / コ   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кьо
さ / サ   са し / シ   ші す / ス   су せ / セ   се そ / ソ   со しゃ / シャ   шя しゅ / シュ   шю しょ / ショ   шьо
た / タ   та ち / チ   чі つ / ツ   цу て / テ   те と / ト   то ちゃ / チャ   чя ちゅ / チュ   чю ちょ / チョ   чьо
な / ナ   на に / ニ   ні ぬ / ヌ   ну ね / ネ   не の / ノ   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   ньо
は / ハ   ха ひ / ヒ   хі ふ / フ   фу へ / ヘ   хе ほ / ホ   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хьо
ま / マ   ма み / ミ   мі む / ム   му め / メ   ме も / モ   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мьо
や / ヤ   я   ゆ / ユ   ю   よ / ヨ   ьо  
ら / ラ   ра り / リ   рі る / ル   ру れ / レ   ре ろ / ロ   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рьо
わ / ワ   ва   を / ヲ   о  
ん / ン   н    
が / ガ   ґа ぎ / ギ   ґі ぐ / グ   ґу げ / ゲ   ґе ご / ゴ   ґо ぎゃ / ギャ   ґя ぎゅ / ギュ   ґю ぎょ / ギョ   ґьо
ざ / ザ   дза じ / ジ   джі ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзе ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   джя じゅ / ジュ   джю じょ / ジョ   джьо
だ / ダ   да ぢ / ヂ   джі づ / ヅ   дзу で / デ   де ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   джя ぢゅ / ヂュ   джю ぢょ / ヂョ   джьо
ば / バ   ба び / ビ   бі ぶ / ブ   бу べ / ベ   бе ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бьо
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пі ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пе ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пьо
  • 1) Японські короткі голосні /а, і, u, е, о/ записуються українськими літерами а, і, у, е, о.
  • 2) Голосна /і/ записується як:
  • й (1) в дифтонгах /ai, ui, oi/ ([аi̯], [ui̯], [oi̯]); (2) після голосного в кінці складу або в кінці слова.
Приклад: 愛知 Айчі [Ай-чі]; 新井白石 Арай Хакусекі.
  • ї (1) всередині слова на початку складу, після голосної /ai, ii, ui, ei, oi/ ([а.i], [i.i], [u.i], [e.i], [o.i]); (2) перед апострофом.
Приклад: 廿日市 Хацукаїчі [Хацука-їчі].
  • 3) Сполучення /ei/, що може вимовлятися як e [e:] або [ei̯], передається уніфіковано — . У випадку [e.i] пишеться еї.
Приклад: 先生 сенсей [сен-се:, сен-сей].
  • 4) Голосна /е/ записується як є після голосного /i/ та перед апострофом.
Приклад: 徳川家康 Токуґава Ієясу; 善右衛門 Дзен'ємон.
  • 5) Глухі (редуковані) голосні [i̥] та [u̥] записуються так само як /i/ та /u/, але читаються ненаголошеними.
Приклад: 飛鳥 Асука [А́сука]; 安芸 Акі [А́кі].
  • 6) Довгі голосні:
  • /аː, uː, еː, оː/ ([aː], [uː], [eː], [oː]) записуються як короткі з w:uk:макроном, що позначає довготу: ā, ӯ, ē, ō.
Приклад: 森 Морі [Морі]; 毛利 Мōрі [Моорі].
  • /iː/ ([iː]) записується як ії для уникнення плутанини ī та ї.
Приклад: 新潟 Ніїґата.
  • [uː] в сполученні /juː/ (ю) записується як ю̄.
Приклад: 法隆寺 монастир Хōрю̄.
  • 7) Приголосні /k, s, t, ts, d, n, m, p, r, w/, що творяться як звуки [k, s, t, t͡s, d, n, m, p, r, w], записуються літерами к, с, т, ц, д, н, м, п, р, в. Приголосні /g, z, b/, що позначають основні звуки [g, d͡z, b] та алофони [ŋ, ɣ, z, β], транскрибуєються уніфіковано в усіх позиціях як ґ, дз, б.
  • 8) Приголосна /h/ записується як:
  • х у сполученнях /ha, hi, he, ho/ ([ha], [çi], [he], [ho]);
  • ф у сполученні /hu/ ([ɸu]).
Приклад: 白山 Хакусан /hakusaɴ/ ; 富士山 Фуджі /huzi/.
  • 9) Приголосний /ɴ/ записуємо як:
  • м перед /m, b, p/;
Приклад: 群馬 Ґумма /gunɴma/.
  • н перед іншими приголосними;
Приклад: 安倍晋三 Абе Шіндзō /abe siɴzoː/.
  • н' (з апострофом) перед голосними.
Приклад: 星新一 Хоші Сін'їчі /hosi siɴiti/.
  • 10) Довгі приголосні записуються подвоєнням відповідних українських приголосних.
  • 11) Сполучення /ja, ju/ записуються як я та ю.
    Сполучення /jo/ транскрибується як йо [jo] (1) на початку слова; (2) після голосного; (3) перед /ɴ/. У решті випадків воно записується як -ьо [ʲo].
Приклад: 横須賀 Йокосука /jokosuka/; 将軍 шьōґун /sjoguɴ/;.
  • 12) Палаталізовані приголосні /k, g, m, h, b, p, r/, що творяться як м’які звуки [kʲ], [gʲ], [mʲ], [ç], [bʲ], [pʲ], [ɾʲ], записуються українськими к, ґ, м, х, б, п, р, що артикулюються як напівпом’якшені звуки. М’який приголосний [ɲ] записується м’яким н.
    Палаталізовані приголосні /s, z, t (ts)/, що творяться як дуже м’які шиплячі [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ], записуються українськими напівпом’якшеними шиплячими ш, дж, ч.