|
|
8Потойбічний світ. Місце, де люди живуть після смерті, чекаючи на наступне життя.
|
|
|
10Ґенсокьо все ще був у розквіті сил, а от у потойбічному світі сезон цвітіння сакури вже минув.
|
|
|
12Підготовка до літа вже розпочалася.
|
|
|
14Відчуття життєвої сили в цьому інциденті не досягло потойбічного світу.
|
|
|
17Ююко: «Юму, ти вдаєш, що прибираєш?»
|
|
|
20Йому: «А, пані Ююко.
|
|
|
22Я не прикидаюся. Я справді прибираю.»
|
|
|
24Ююко: «Я чула про тебе. Що Ґенсокьо був засипаний квітами, а ти зайшла туди
|
|
|
26і намагалася тримати все це в таємниці від мене?»
|
|
|
28Йому: «Я не розумію, що ви маєте на увазі, коли кажете, що намагаєтесь тримати все в собі.
Ви ж самі мені про це розповіли.»
|
|
|
31Йому: «Але я впевнена, що квіти в Ґенсокьо...
|
|
|
33Були спричинені інцидентом.
|
|
|
35Просто ситуація вже була такою, що нічого не можна було вдіяти.»
|
|
|
37Йому: «Якщо ви йдете дивитися на квіти, то неодмінно давайте підемо разом.»
|
|
|
39Ююко: «Я піду сама.»
|
|
|
41Йому: «Ні, ви не повинні.»
|
|
|
43Ююко: «А, так, я чула ще одну річ.
|
|
|
45Йому... Тебе насварила Яма, чи не так?»
|
|
|
48Йому: «Звідки ви про це знаєте?»
|
|
|
50Ююко: «Я дізналася про це безпосередньо від неї.»
|
|
|
52Йому: «О. Ну, вона казала мені не рубати стільки привидів...»
|
|
|
54Ююко: «Ну, крім цього,
|
|
|
56Вона підштовхувала мене до того, щоб я навчала тебе більше.»
|
|
|
58Йому: «А? Що це за навчання?»
|
|
|
60Ююко: «Більше... Легше сказати, ніж зробити...
|
|
|
62Я тебе теж ніколи нічому не вчила...
|
|
|
64Ну, перш за все, давайте почнемо з того, що навчимо тебе наливати смачний чай.»
|
|
|
66Йому: «Яма справді сказала тобі зробити щось подібне...?»
|
|
|
68Ююко: «Я маю навчити тебе бути відкритою до всього нового.
|
|
|
70Зрештою, навіть якщо я розповім тобі, що таке потойбічний світ або хто такі привиди,
|
|
|
72ти не зрозумієш до кінця, чи не так?»
|
|
|
74Йому: «Ні, я не думаю, що змогла б.»
|
|
|
76Ююко: «Однак спробуй згадати те, що ти знала до цього часу.»
|
|
|
78Йому: «Га?»
|
|
|
80Ююко: «Про те, що ти не рубаєш привидів у Ґенсокьо своїм мечем.»
|
|
|
82Йому: «Що? А, це...»
|
|
|
84Ююко: «Зрештою, хіба це не було б марною тратою твого меча?»
|
|
|
86Йому: «Ну, це не зменшить мого меча...
|
|
|
88Але я принаймні добре це запам'ятаю.»
|
|
|
91Потойбічний світ - це місце, де душі тимчасово перебувають, коли вони не можуть досягти нірвани.
|
|
|
93Душі, які не можуть досягти цієї мирної смерті, - це ті, хто залишив після себе жалі чи сумніви.
|
|
|
95Яма вирішує, в який світ потрапить душа в потойбічному житті, відповідно до ваги її гріхів.
|
|
|
97Неважливо, чи потрапить він до пекла, чи до раю, чи до Потойбіччя...
|
|
|
99Йому різко відсікала все це від душ. Тобто, вона приводила їх до нірвани.
|
|
|
101Іншими словами, якби привид був зрубаний її мечем,
до того, як його судитиме Яма, то навіть той, хто поринув у гріх, міг би опинитися на небесах.
|
|
|
104Саме тому їй сказали, що краще не рубати привидів, які ще живуть у світі живих.
|
|
|
106Яма сказала, що квіти - це привиди із зовнішнього світу.
|
|
|
108Господині було наказано подбати про те, щоб привиди не були зрубані, що означало...
|
|
|
110Йому отримала повідомлення з проханням залишити цей інцидент з квітами в спокої.
|
|
|
112Квіти Ґенсокьо все ще продовжували цвісти.
|
|
|
114Вона перестала намагатися повернути квіти до нормального стану і повірила, що може вільно ходити
разом з господинею. Цього разу, як істота Потойбіччя...
|
|
|
117Вітаємо! Кінцівка № 4
|
