|
|
#0@0Великий Мавзолей.
|
|
|
#0@1Місце, куди збираються маленькі духи, щоб Міко виповнила їх бажання.
|
|
|
|
|
Marisa
|
#0@2«Отже, чого ти бажаєш?
|
|
|
#0@3Що? "Я хочу смачно поїсти"? Спробуй гриби.
|
|
|
#0@4"Мої ноги болять"? Я знаю гарне місце, де роблять масаж.»
|
|
|
|
|
Marisa
|
#0@5«Гей, як у тебе виходить розуміти їх всіх?»
|
|
Miko
|
#0@6«Як я і говорила, це все марно, якщо ти не можеш слухати десять бажань одночасно.»
|
|
Marisa
|
#0@7«Десять бажань одночасно... оу.»
|
|
|
|
|
Marisa
|
#0@8«Мучить спрага... Хочеться спати... І... Мрії... Сила...
|
|
|
#0@9Ааа, перестаньте так шуміти!»
|
|
Miko
|
#0@10«Думки людей змінюються кожну секунду.
|
|
|
#0@11Якщо ти будеш слухати їх по черзі, вони відрізнятимуся.
|
|
|
#0@12Тому ти повинна слухати їх одночасно, інакше не побачиш правду.»
|
|
|
|
|
Marisa
|
#0@13«Ти просиш неможливого, агов!»
|
|
Miko
|
#0@14«Ну, так вийшло, що мені це вдається.»
|
|
Marisa
|
#0@15«А ти і справді незвичайна...»
|
|
|
|
|
|
#0@16Божественні духи природнім образом зібрались, очікуючи воскресіння Міко.
|
|
|
#0@17Маленькі бажання людей, що відображали їх істинну суть.
|
|
|
#0@18Це те, чим вони являються насправді.
|
|
|
|
|
|
#0@19Духів, що зібралися в Мавзолеї, було забагато, для того, щоб Маріса впоралась з ними.
|
|
|
#0@20Тому вона втратила інтерес до Мавзолею і повернулась до звичайної буденної рутини.
|
|
|
#0@21Але що ж трапилось з божественними духами?
|
|
|
|
|
|
#0@22Вони розчинилися в повітрі, тоді коли Міко ввійшла в Людське село.
|
|
|
#0@23Завдяки можливості Міко слухати і розуміти водночас десять бажань,
все село говорило лише про неї.
|
|
|
|
|
|
#0@24Маріса не знала, куди поділись божественні духи, але це її зовсім не турбувало.
|
|
|
#0@25Швидше за все, вони злились з душою Міко, справжнім Божественним духом.
|
|
|
#0@26
|
|
|
#0@26<c$Кінцівка №3 — Момент, народжений швидкоплинними бажаннями і вірою.$>
|
|
|
#0@27<c$Вітаю, все пройдено! Як я і очікував!$>
|
|
|
|
